Цими днями у приміщенні клуба Хеседа відбулася чергова зустріч з циклу «Театральні манси від Еміля Крупника». Нагадаємо, вже майже рік, як кожен перший четвер місяця, Еміль Крупник, поет, бард і співробітник нашого фонду, розповідає про знаменитих акторів сучасності, з якими йому довелося зустрічатися. Розповідь супроводжується демонстрацією фото та відео з епізодами кращих кіноролей артистів. Протягом року відбулися творчі зустрічі, присвячені Зіновію Гердту, Людмилі Гурченко, Армену Джигарханяну, Богдану Ступці та багатьом іншим. Цього разу зустріч було присвячено життю і творчості Олександра Калягіна, видатного актора театру та кіно.
За 74 роки свого яскравого й насиченого життя Калягін відобразив на сцені та на екрані незліченну кількість персонажів. Серед них – культова «тітонька з Бразилії», не менше культові гоголівський Чічіков та чеховський Платонов, байкар Езоп та пройдисвіт Сан Санич, містер Півкік та гестапівець Майгель.
Він народився у 42-му році, у сім’ї декана істфаку й викладачки французької мови. Матері, Юлії Зайдеман, було 40 років, а батько помер через рік після народження сина.
Пізня дитина, обласкана, «залюблена» мамою й тіточками, Сашко з раннього дитинства виявляв схильність до театру та акторській гри. Задовольняючи примху семирічного театрала, мати найняла столяра, який спорудив в кімнаті московської комуналки маленький театр зі справжніми лаштунками і сценою. Вистави гралися для сусідських дітей – намиста ставали змією, флакон з-під духів – казковим палацом, по сцені швидко снували паперові чоловічки.
13-річний Саша наважився написати лист Райкіну – наївний, з граматичними помилками. Великий артист відповів незнайомому хлопчикові: «Саша, я вірю у працю. Що таке праця? Праця – це основа всього для мене … »…
Калягін закінчив Щукінське училище, театральну кар’єру почав на Таганці у Любимова, продовжив у театрі Єрмолової, у «Современнике» і у МХАТі. Його першою знаковою роллю був Поприщин з гоголівських «Записок божевільного». Кращі театральні ролі Калягіна – Тригорин у чеховській «Чайці», Оргон у мольєрівському «Тартюфі», Фєдя Протасов у толстовському «Живому трупі».
У 1992 році Калягін створив власний театр – «Et Cetera», яким керує й по сьогодні.
У кіно актор багато знімався у Микити Михалкова – роль Платонова у «Незакінченій п’єсі для механічного піаніно» за Чеховим принесла йому міжнародне визнання: фільму було присуджено головний приз Міжнародного фестивалю в Сан-Себастиано (Іспанія), а виконавцю головної ролі – премія за кращу чоловічу роль Міжнародного фестивалю в Колумбії.
Підопічні Хеседу, що прийшли на зустріч, як завжди тепло приймали розповідь про артиста, епізоди зі старих, улюблених кінокартин. Особливе пожвавлення викликали сцени з фільму «Здравствуйте, я ваша тетя!» – чудова неповторна гротескна гра акторів: Калягін із Бразилії, де «много-много диких обезьян», Джигарханян у костюмі-піжамі, старий солдат Козаков із розбитим серцем, вічно «тверезий» і незворушний Гафт – це кіно не застаріє ніколи і завжди буде радувати будь-якого глядача з почуттям гумору.
Наступна зустріч «Театральних манс», присвячена блискучому Андрієві Миронову, відбудеться 4 серпня у клубі Хеседу о 14-00. Чекаємо на Вас, друзі!