• Ту бі-Шват - Новий рік плодових дерев

    У цей день, званий в Ізраїлі Ту бі-Шват, зазвичай закінчується сезон дощів і природа відроджується. Ту бі-Шват - це 15-е число місяця Шват за єврейським календарем. В іудаїзмі існує чотири хронології, чотири календаря, згідно з якими вимірюється вік чотирьох світів. Відповідно до одного календаря (перший місяць якого - нісан) відраховується історія Ізраїлю, згідно з другим (перший місяць якого - тишрей) - історія всього людства, відповідно до третього календаря (перший місяць - Елул) вимірюється вік тварин і згідно з четвертим (перший місяць - Шват) - рослин. у стародавньому єврейському світі було прийнято, як наказує Тора, щорічно відокремлювати десятинy від врожая плодів на користь священиків і левитів, зайнятиx службою в Храмі, що не мали земельних наділів, і десятинy на користь бідних. Оскільки така дія має виконуватися щороку, то заборонено було відокремлювати десятинy від врожаю одного року за рахунок врожая дрyгого року. Свято Ту бі-Шват встановлено мудрецями для відділення врожаю одного року від іншого.

    Щодо дерев є ще й додаткова обставина: закон забороняв використовувати плоди рослини протягом перших трьох років його плодоношення, а для того щоб знати вік рослини, необхідно суворо встановити день його народження. Їм й визнається Ту бі-Шват. У цей день немає заборон на роботу, він не відзначений закликом до святкових веселощів, і він ніяк не згадується в молитвах. Але склалися деякі традиції його святкування. Після руйнування Другого Храму в 70 році багато євреїв були змушені покинути землю їх батьків. Оскільки не стало єврейського Храму, і держава розпалася разом з усіма його законами, то і святкування Ту бі-Шват перестало існувати. За роки спустошень і воєн було знищено багато лісів та гаїв. Поступово земля перетворилася на пустелю. З виникненням сіоністського руху почався новий етап в історії розвитку свята. Іммігранти, які повернулися в землю їх батьків, розуміли, що необхідно подолати пустелю, осушити болота і перетворити землю в квітучий сад. У 1890 році 15 швата директор школи, письменник і історик Зєев Явиц вийшов зі своїми учнями, щоб посадити дерева. Так була створена нова традиція в країні: садити дерева в Ту бі-Шват. Квітуче мигдальне дерево вже на початку поселенського руху перетворилося в символ свята.

    Відзначаючи Новий рік дерев, євреї згадують сказане в Торі про фруктові дерева: не можна не тільки зрубати, а й ламати їх, бо вони дають плоди людині. У людини багато спільного з деревом. Так само, як і дерево, людина сильна своїм корінням. Саме коріння, хоча його і не видно, дає силу дереву і людині. Крона дерева - як життя людини, плоди дерева - як діти. Святкова трапеза складається зі злаків і фруктів, які ростуть в Ізраїлі. Це - пшениця, жито, маслини, фініки, виноград, інжир, гранат, згадані в Торі, і інші. У цих трапезах звертається увага на порядок споживання плодів у зв'язку з їхнім походженням, з співвіднесенням їх їстівних і неїстівних частин. За різними традиціями, на столі має бути сім, п'ятнадцять або навіть п'ятдесят видів плодів! Останнім часом святкування Ту бі-Шват знайшло додатковий сенс. Тиждень, на яку випадає свято, стала часом походів і екскурсій, покликаних будити в людях любов і дбайливе ставлення до природи. Склалася традиція: в Ту бі-Шват тисячі людей, діти і дорослі, беруть участь в масових висаджуваннях дерев. Ту бі-Шват широко відзначають не тільки ізраїльтяни, а й євреї Америки.

    Євреї, які живуть в Україні, також шанують це свято. І ми з задоволенням вітаємо всіх, дорогі наші, з Новим роком дерев! Нехай вони ростуть і плодоносять! Нехай в будинках панує достаток і мир, в душах - благословенно міцніє сила духу, в серцях - пахнуть квіти радості і любові!

    Читай також

    Архів