Ми звикли скаржитись на погоду за вікном - голі чорні дерева та сіре небо викликають в нас смуток, незадоволення, а в когось навіть депресивний стан. А коли золоті промені сонця торкаються зеленого листя, кольорових запашних квітів чи синьої хвилі або осінь розфарбовує все навкруги в несамовиті кольори, ми милуємося цією красою, бачучи усі принади навколишнього чарівного світу. В нас співає душа й добре на серці, ми складаємо вірші, співаємо пісень... А що ж робити тим, хто змалечку не бачив ані місяця, ані зірок, ані того листя й моря? Навіть чорні зимові гілки не бачив, а білий сніг відчував лише на дотик? Адже є й такі люди, що живуть поруч з нами… І ми хочемо розповісти про Катерину Дехтяр, підопічну нашого Фонду та її мрію.

Катерині 28 років, вона інвалід дитинства за зором. Так склалося її життя, що батьки також інваліди (батько – ІІІ групи, мати – ІІ групи). Мабуть, в цієї родини є багато скарг на життя, особливо у молодої жінки. Але вона не скаржиться. Вона мріє.

Мрія Катерини для нас, відносно здорових людей, це звичайна справа. Це не новий гаджет або вбрання, ні. Це – участь у культурному житті суспільства. На жаль, вона не може побачити артистів, але відмінно чує й може насолоджуватися музикою, співом або театралізованою виставою! Отже, побувати у консерваторії, філармонії чи на концерті сучасних виконавців – це єдина доступна за станом здоров’я розвага. Для цього було потрібно купити квитки (для неї й для супроводжуючого), забрати дівчину з дому, бути з нею поруч під час заходу, а також відвезти додому під двері. І ми здійснили Катрусину мрію! Разом із соціальним працівником Наталкою наша Катя побувала й на виставі «Сучасна єврейська казка», й на мюзиклі, присвяченому святу Пурим. А ще благодійниця Дескіна Ганна перерахувала Катерині кошти, які дівчина отримала у розмірі 822 гривні (за мінусом податків відповідно до законодавства України). 

Ми щиро дякуємо Ганні, усім небайдужим людям, які брали участь у проекті!