«З днем народження, тато!»: концерт заслуженого артиста України Ігора Завадського

Коли і права і ліва рука Через диво співають на клавішах двоколірних, І зоряною росою покропить туга, І дзвіночки дзвенять в мріях світанкових, Тоді священна ти, - ти не одна з нас, А ти, як сонця промінь в русі туману, І голос серця ти, і листя ти розповідь, І в гаю сну йде Діана. Всього гостріше співає в тобі одна струна - Через мрію Шумана і хиткий стогін Шопена. Божевілля місяця! І вся ти - як місяць, Коли скипить хвиля, але падає, як піна - цими чудовими рядками Костянтина Бальмонта хочеться сказати про музику, що звучала на благодійному концерті заслуженого артиста України Ігоря Завадського, який недавно виступив в київському Хеседі. Емоції, отримані під час виступу музиканта, були подібні Мустангу, який мчить по прерії та піднімає жовтий пісок часу й повертає нас в найкращі події життя ... Звуки акордеона грали з нами, глядачами, як зграйка веселих блискучих дельфінів в синьому морі ... І це було більше, ніж прекрасно або неповторно. Це була магія, тому що геніальний виконавець не просто грав ... він керував не музичним інструментом, ні - Ігор Завадський керував часом. А замість чарівної палички була музика. Мелодії, знайомі кожному з нас з дитинства, коли ми були безтурботні і пили перед сном молоко з медом ... З юності, коли ми були закохані і частіше дивилися на зірки, аніж до гаманця... З молодості, коли ми підкорювали серця, вершини і відстані ... З зрілих наших років, коли ми долали труднощі, прикрощі та самих себе ... Все це вмістилося сьогодні, в одному концерті. Його слухали душі ... Та вели діалог з тими, кого дбайливо зберігає їх пам'ять. Адже погодьтеся, у кожного з нас є дорогі серцю люди, про кого не вголос, але завжди. Нехай тричі буде благословенне їх ім'я. Та й концерт був також сакральний для автора - геніальний музикант присвятив його світлої пам'яті свого батька. Безумовно, тема сім'ї, батьків дуже близька і, можна сказати, інтимна для глядача. Тому до кожного з нас потрібно було знайти свій підхід, індивідуальний «ключик». При цьому пнеобхідно було врахувати, що глядача, який перебачив і відчув за свої 70-90 років все в цьому житті, обдурити неможливо. Та що там обдурити, - сфальшувати не можна! І у блискучого Ігоря Завадського вийшло: музикант не тільки досконало володіє інструментом, а й віртуозно вибудовує бесіду з залом, будучи гранично відвертим і вміло уникаючи найменшої вульгарності. Це рідкісний дар, у відповідь на який маса шанувальників, які прийшли на концерт, нагороджувала музиканта хвилями овацій, нескінченними «Браво!» і щирими словами подяки. А після виступу всі бажаючі могли взяти автограф і поспілкуватися з геніальним виконавцем. Ми також дякуємо Ігорю Завадському за подаровані враження, розкішний концерт і бажаємо творчих успіхів, шанувальників, енергії і щастя!

Читай також

Архів