«Любов завдовжки у життя» – саме так характеризує своє захоплення поезією підопічна МБФ «Єврейський Хесед «Бней Азріель» Людмила Хелемська, яка стала лауреатом літературного конкурсу «Музика слів-2017». Ця дивовижна жінка з юних літ була зачарована багатством і різноманітністю мови поезії. Багато часу приділяла вивченню етимології і, звісно ж, незмінно вкладала душу у поезію.
Отримавши технічну освіту та працюючи інженером-економістом, Людмила не змогла відмовитися від літературної діяльності. Довгі роки поезія була її улюбленим хобі, а сьогодні вона перетворилася на важливий життєвий стимул. Адже для того, щоб тішити своїх близьких, друзів і однокласників новими творами, необхідно уміти дивитися на життя з радістю і надією, потрібно зберігати позитивне налаштування і тримати у тонусі не лише тіло, але і власну душу.
Усе це клієнтка Київського Хеседу робить надзвичайно успішно, регулярно даруючи вдячній публіці власну поезію. І нехай інколи вірші виходять сумними, автор усе ж вірить у краще і вселяє свою віру у читача. Адже життя сповнене несподіванками і прекрасними моментами, які потрібно навчитися бачити, отримуючи задоволення від кожного дня, не зважаючи на горесті минулого і страхи майбутнього. Саме про це говорить у своїх творах Людмила Хелемська, яка пише під творчим псевдонімом Міла Затучная.
О возрасте (рекомендации к применению)
Живи, пока живется,
Не думай о плохом.
Утром солнце улыбнется,
Пойдет своим все чередом.
Живи, пока живется,
И радуйся всему.
Вот с ночью день сойдется;
Печалится к чему?
А Солнце нам сквозь тучи
Пошлет свои лучи.
Нас жизнь чему-то учит, –
О грустном помолчи.
Живи, пока живется…
В чем Счастье? – Мне скажи.
Мы в юности считали –
В карьере и в любви.
А счастье так непрочно,
Недолго возле нас:
Лишь только приласкает, –
Умчалось в тот же час.
Мы счастье ждем годами
Не знаем, где искать…
Оно ведь рядом с нами, –
Нам не дано это понять.
Потом мы осознаем, –
Что счастье есть совсем в простом:
В общении с друзьями,
В согласии с собой.
Когда ты с близкими своими
Найдешь общий язык,
Когда с детьми родными
Говори не так, как ты привык;
Смотри на них глазами молодыми
И перейди на их язык.
Живи пока живется,
И радуйся всему.
Вот с ночью день сойдется;
Печалиться к чему?
В гармонии с природой,
В гармонии с людьми
Живи, пока живется,
И в этом радость находи!..
Сентябрь 2011г.