• Літературна творчість підопічних МБФ «Єврейський Хесед «Бней Азріель»

     

    «Любов завдовжки у життя» – саме так характеризує своє захоплення поезією підопічна МБФ «Єврейський Хесед «Бней Азріель» Людмила Хелемська, яка стала лауреатом літературного конкурсу «Музика слів-2017». Ця дивовижна жінка з юних літ була зачарована багатством і різноманітністю мови поезії. Багато часу приділяла вивченню етимології і, звісно ж, незмінно вкладала душу у поезію.

    Отримавши технічну освіту та працюючи інженером-економістом, Людмила не змогла відмовитися від літературної діяльності. Довгі роки поезія була її улюбленим хобі, а сьогодні вона перетворилася на важливий життєвий стимул. Адже для того, щоб тішити своїх близьких, друзів і однокласників новими творами, необхідно уміти дивитися на життя з радістю і надією, потрібно зберігати позитивне налаштування і тримати у тонусі не лише тіло, але і власну душу.

    Усе це клієнтка Київського Хеседу робить надзвичайно успішно, регулярно даруючи вдячній публіці власну поезію. І нехай інколи вірші виходять сумними, автор усе ж вірить у краще і вселяє свою віру у читача. Адже життя сповнене несподіванками і прекрасними моментами, які потрібно навчитися бачити, отримуючи задоволення від кожного дня, не зважаючи на горесті минулого і страхи майбутнього. Саме про це говорить у своїх творах Людмила Хелемська, яка пише під творчим псевдонімом Міла Затучная.

    О возрасте (рекомендации к применению)

    Живи, пока живется,

    Не думай о плохом.

    Утром солнце улыбнется,

    Пойдет своим все чередом.

     

    Живи, пока живется,

    И радуйся всему.

    Вот с ночью день сойдется;

    Печалится к чему?

     

    А Солнце нам сквозь тучи

    Пошлет свои лучи.

    Нас жизнь чему-то учит, –

    О грустном помолчи.

     

    Живи, пока живется…

    В чем Счастье? – Мне скажи.

    Мы в юности считали –

    В карьере и в любви.

     

    А счастье так непрочно,

    Недолго возле нас:

    Лишь только приласкает, –

    Умчалось в тот же час.

     

    Мы счастье ждем годами

    Не знаем, где искать…

    Оно ведь рядом с нами, –

    Нам не дано это понять.

     

    Потом мы осознаем, –

    Что счастье есть совсем в простом:

    В общении с друзьями,

    В согласии с собой.

     

    Когда ты с близкими своими

    Найдешь общий язык,

    Когда с детьми родными

    Говори не так, как ты привык;

    Смотри на них глазами молодыми

    И перейди на их язык.

     

    Живи пока живется,

    И радуйся всему.

    Вот с ночью день сойдется;

    Печалиться к чему?

     

    В гармонии с природой,

    В гармонии с людьми

    Живи, пока живется,

    И в этом радость находи!..

    Сентябрь 2011г.

    Читай також

    Архів