Театральний проект

Етгар Керет, чиї оповідання стали основою театральної вистави проекту "Студія Ш-А!", яка відбулась в МБФ "Єврейський Хесед "Бней Азріель", почав літературну роботу в 1991 р зі статей для газет і сценаріїв театральних постановок. Зараз його основний жанр - короткі абсурдистские розповіді. Перша збірка ( «Труби») вийшов в 1992 році, другий - «Моя туга по Кіссінджер» (був включений в список 50 найбільш значущих ізраїльських книг всіх часів) - в 1994-му.

У 1998 році з'явилася книга «Табір Кнеллера», де автор вперше пробує себе в новій літературній формі - новелі. У 2000 році був виданий збірник "Дні, як сьогодні", в якому відбивається життя далеких від політики людей сучасного Ізраїлю, особливо - молоді. На початку 2001 р виходить збірка «Друга можливість», слідом, в 2002 році - "Аз'есьм" ( "Ось він я"). У 2009 році, після довгої перерви, був виданий збірник "Коли померли автобуси" в перекладі прозаїка, поета і есеїста Лінор Горалик. Всі книги ставали бестселерами.

Керету також траплялося працювати і з коміксами. У 1996 р була видана книга коміксів «Ми прийшли не насолоджуватися» Р.Модана з підписами, зробленими Керетом, однак ця його робота критиками була сприйнята погано: вони засудили «вульгарні», «просторічні» і «порожні» за змістом «зразки грубого гумору» Керета, що супроводжували вдалий візуальний ряд. Це розчарування в роботі Керета було особливо помітно після двох перших збірок оповідань цього автора, які були тепло зустрінуті читачами і фахівцями. Другою книгою коміксів за участю Керета стала збірка «Провулки гніву». Етгар Керет тработал на телебаченні, читає лекції на факультеті кіномистецтва Тель-Авівського університету, веде гумористичну колонку в тель-авівській газеті і є автором сценаріїв до декількох фільмів. У 2007 Едгар Керет, вперше виступивши в ролі режисера, поставив художній фільм "Медузи" (Skin Deep). Фільм отримав Ізраїльський Оскар і кілька міжнародних нагород, включаючи премію Золота камера Каннського фестивалю. За новелами Керета було знято понад 40 коротких фільмів. Книги та багато розповідей цього обдарованого прозаїка, який пише в нетрадиційному жанрі постмодерного абсурдизму, перекладені англійською, німецькою, французькою та на деякі інші європейські мови. Кілька разів Керет отримував Платинову нагороду Асоціації видавців Ізраїлю, а також премію прем'єр-міністра в 1998 році і кінематографічну премію міністерства Культури Ізраїлю. Е. Керет, стверджує сьогодні ізраїльська літературна критика, - це «справжній письменник, який дивиться на себе з тонкою і щирою іронією».

Тому абсолютно зрозуміло, що такі талановиті люди як Анатолій Шенгайт, Марат Страковський та Павло Зубков, за основу своєї вистави взяли оповідання саме Етгара Керета. Й в них усе склалося! Вистава "Останне оповідання...й все тут!", що відбулось у дні Хануки, отримала своїх поціновувачів, а автори та актори - абсолютно заслужені бурхливі оплески глядачів. Весь час вистави зала немовби затамувала подих, слухаючи про малого хлопця, закоханого у дівчинку та про вартового-солдата, про дівчинку, яка любила усе блискуче та про самого письменника, про будні сучасних ізраїльтян та про те, що хвилює кожного з нас, євреїв - справедливість, мир, любов, дружбу...

Жодне слово з оповідань, які читав Анатолій Шенгайт, не прогавили глядачі, - вся їхня увага була прикута до сцени. Музикальний супровід та роль того, про кого за старою традицією не кажуть вголос, переконливо виконав Павло Зубков. А Марат Страковський чудово розпочав та завершив виставу, створивши у глядачів той самий настрій, коли за короткі миті люди проживають чужі життя у своїй уяві та повертаються знов до реальності, до власних турбот та надій.

А ми дякуємо нашим талановитим гостям та бажаємо подальшого розвитку чудового театрального проекту, нових поціновувачів їхніх талантів та натхнення!

Театральний проект

Читай також

Архів

Актуально

Соціально-культурні проекти

Потрібна допомога

Контакт