«Чай з рабином» про смисли Пуріму з головю київської міської громади Т. Шенгайтом у київському Хеседі

Допомога людям похилого віку, яку надає МБФ «Єврейський Хесед «Бней Азріель» вже друге десятиліття – це не лише матеріально-соціальні програми благодійної допомоги, але і, перш за все, надання клієнтам фонду можливості дізнатися більше про єврейські традиції, розкрити власний потенціал як активного учасника процесу творення єврейської культури. Духовна допомога, як і інтелектуальна підтримка, важливі у похилому віці так само як і харчування, медичні послуги, побутова допомога. Одним з форматів єврейського культурного діалогу з літніми людьми став проект «Чай з рабином», який користується великою популярністю серед учасників. Днями у рамках цього проекту відбулася чергова зустріч з улюбленцем наших бабусь і дідусів Т.Шенгайтом, головою київської єврейської міської громади.

Наш гість відомий не лише глибоким знанням юдаїзму, але і органічною легкістю викладу матеріалу. Про складні речі – Тора, талмуд, Каббала – розповідає легко, невимушено і з гумором. Лекція Т.Шенгайта – це завжди свято. Особливо, коли мова йде про свята. Наших, єврейських, як, до прикладу, Пурім, що наближається, про який рабин розповідав підопічним МБФ «Єврейський Хесед «Бней Азріель» у рамках чергової зустрічі «Чай з рабином».

Про багато цікавих смислів і традицій свята говорилося під час цієї зустрічі. Зокрема, сама назва свята походить від слова «пур» (жереб). Слово пур – неєврейське, на івриті «жереб» – це гораль, і можна запитати, чому свято не отримало назву на івриті з тим самим смислом? Адже інші наші свята мають єврейські назви. Окрім того, назва свята має бути пов’язана з перемогою і порятунком євреїв від Амана. А назва «Пурім» (жерб) вказує на протилежне значення, нагадуючи про жереб, який кидав Аман, щоб знищити євреїв. Відомо також, що у всьому сувої Естер жодного разу не згадується Ім’я Всевишнього.

Як повідав нашим підопічним рабин Шенгайт, ім’я «Естер» співзвучне слову «гестер» (приховування). Тут йдеться про те, що Б-жественна присутність прихована у цьому світі. А на івриті сувій – «мегила». Сувій Естер – «Мегилат Естер». Слово ж «мегила» співзвучне слову «гилуй» (розкриття, виявлення, проявлення). Так у самій назві Сувою Естер ми бачимо поєднання протилежностей: приховування та проявлення.

Те ж саме можна сказати і про свято Пурім у цілому. Воно назване за неєврейським словом, смисл якого має стосунок до постанови Амана про знищення євреїв, і це вказує на зв'язок свята з приховуванням. Але, з іншого боку, дні Пуріма є днями бенкетування і необмежених веселощів, значно гучніших, ніж інші свята. Це пов’язано з проявом Б-жественної сутності у нашому матеріальному світі. Тому і радять єврейським чоловікам цього дня випивати більше, ніж зазвичай. Хоча, в цілому наші мудреці пиятику ой як не схвалювали)))

Півтори години зустрічі промайнули як одна мить: харизматичний оповідач зумів зачарувати підопічних, які заглиблювалися у непрості історичні, філософські та релігійні смисли свята Пурим, викладені легко, просто, яскраво і з любов’ю…

Читай також

Архів